—в≥дки минулих л≥т - замки ѕод≥лл¤  

Ѕ≈–ƒ»„≤¬
Ѕердич≥в знаменитий своњм кл¤штором  армел≥т≥в Ѕосих. —аме при цьому монастир≥ знаходитьс¤ церква, що Ї санктуар≥Їм ћатер≥ Ѕожоњ,≥ таких сакральних м≥сць в ”крањн≥ Ї лише два - в Ѕердичев≥ та Ћетичев≥, всього ж у св≥т≥ њх нараховуЇтьс¤ 18. ѕрим≥тна ≥стор≥¤ чудотворноњ ≥кони ћатер≥ Ѕожоњ Ўкаплерноњ. ƒв≥ч≥ коронована за свою чудесну сутн≥сть, першого разу ≥кона була ограбована мародерами прот¤гом рок≥в тривалоњ боротьби за приналежн≥сть церкви. ” 1941 роц≥ в церкв≥ сталас¤ пожежа ≥ ≥кона зникла. «г≥дно верс≥й. що ≥снують, вона могла або згор≥ти, або бути викраденою. ќск≥льки у 90-х роках, до церкви принесли частину ср≥бного окладу ≥кони, ≥сторики б≥льше схил¤ютьс¤ до верс≥њ, що вона ≥снуЇ ≥ зараз у ¤кихось приватних колекц≥¤х в одн≥й ≥з ™вропейських крањн. ≤кона, що знаходитьс¤ у церкв≥ зараз Ї коп≥Їю, однак уже в≥домими Ї випадки њњ чудотворност≥, ≥ не так давно, вона коронована чинним ѕапою –имським.


ћ≈ƒ∆»Ѕ≤∆
збудований у XVI стол≥тт≥, замок ≥ зараз збер≥гаЇ сл≥ди колишньоњ велич≥, ≥ хоча його б≥лий палац нещадно поруйновано до самих п≥двалин, де-не-де збереглис¤ давн≥ замков≥ прикраси. « висоти мур≥в можна бачити панораму м≥ста ≥ перетин двох Ѕуг≥в, м≥ж котрими ≥ розташована фортец¤.  олись тут зародивс¤ хасидський рух. јле ¤кщо замок маЇ б≥льш-менш пристойний вигл¤д, то синагога поруйнована до п≥дмурк≥в ≥ вигл¤даЇ так, н≥би н≥хто не збираЇтьс¤ њњ в≥дновлювати. Ќавколо виросли сади та збудовано хати ≥ поступово пам'¤тка давнини заростаЇ бур'¤нами.


 јћ'яЌ≈÷№-ѕќƒ≤Ћ№—№ »…
ћ≥сто на камен≥, чи то м≥сто на м≥ст≥ (п≥двали тут, мабуть, перевищують р≥вень будинк≥в),  ам'¤нець виразно под≥лений на дв≥ частини - нову та стару. —тара розташована на остров≥, оточеному глибоким каньйоном, що слугував природн≥м захистом, Їдиний доступ у м≥сто оборон¤в замок - славетна  ам'¤нецька фортец¤, що к≥лькаразово зазнавала штурму (заф≥ксовано, що њњ захищали голандськ≥ найманц≥). у цьому ж замку, згодом перетвореному на в'¤зницю, був ув'¤знений  армелюк, зв≥дки усп≥шно вт≥к, незважаючи на вс≥ неприступн≥ ст≥ни та 12 сторожових веж. “о вже так було на роду написано тому чолов≥ков≥, що в≥н м≥г добре втекти, але не м≥г добре сховатис¤.
ѕо довжин≥ каньйону, що огортаЇ остр≥в, розташовано сторожев≥ башти, котр≥ п≥дтримувалис¤ рем≥сничими громадами м≥ста, в≥д ≥мен≥ ¤ких ц≥ веж≥ ≥ були назван≥. ¬ цьому ж каньйон≥ д≥¤ли два шлюзи - руський та польський, ¤к≥ перекривали —мотрич п≥д час воЇнних д≥й, ≥ р≥чка виходила з берег≥в, ≥ затоплювала каньйон, перетворюючи його в нездоланну перепону.
ƒивовижна ≥стор≥¤ костьолу Ѕернардин≥в. ѕо захопленню м≥ста турками, вони не поруйнували церкву, а прибудували до нењ м≥нарет, щоб муедзин м≥г скликати правов≥рних п'¤ть раз≥в на молитву. „ерез двадц¤ть с≥м рок≥в пол¤ки прогнали турк≥в з м≥ста, але за умовами мирного договору, вони не могли звалити м≥нарет, але залишити його при костьол≥ теж не пасувало. “од≥ чий ген≥альний розум вигадав поставити статую ћатер≥ Ѕожоњ понад м≥с¤цем на м≥нарет≥, применшивши його цим самим до звичайного постаменту. ≤ цей костьол дивуЇ турист≥в, що прибувають до м≥ста своњм р≥зностильним вигл¤дом та своЇю толерантн≥стю до ≥нших в≥рувань.
Ќавпроти вивищуютьс¤ руњни ƒом≥н≥канського костьолу, г≥лки менш терпимоњ до ≥нших в≥рувань - адже саме дом≥н≥кани заснували в≥дому вс≥м ≥нкв≥зиц≥ю, не поЇднуючи свою назву з ≥менем св. ƒом≥н≥ка, а тлумачачи њњ, ¤к "√осподн≥ пси".
ј ще по церковних садах багато тро¤нд ≥ цим вони нагадують кримськ≥ сади, де завше повно вс≥л¤ких теплолюбних рослин.
ј що найб≥льш дивне у цьому м≥ст≥ - що мер сам проводить екскурс≥њ! ќце любов до свого краю!

’ќ“»Ќ
«будований дл¤ контролю за ƒн≥стром, замок дос≥ маЇ такий гр≥зний вигл¤д, ¤к у т≥ далек≥ часи, коли будувавс¤. …ого мури добре збережен≥, правда всередин≥ буд≥вл≥ обписан≥ р≥зними зворушливими туристичними посланн¤ми типу "¤ тут був ≥ в≥д арх≥тектури страшно волочивс¤". ќск≥льки споруда справд≥ достойна того, щоб в≥д спогл¤данн¤ њњ волочитис¤, то можете соб≥ у¤вити, ¤к воно все т¤жко пообписуване. я вже нав≥ть не мала м≥сц¤, щоб залишити своњ враженн¤ в≥д вс≥Їњ ц≥Їњ велич≥.
Ѕуд≥вл≥ на територ≥њ фортец≥ б≥льш поруйнован≥, н≥ж це видко з-за мур≥в, однак ще ви¤вл¤ють св≥й перв≥сний вигл¤д - гр≥зний ≥ незворушний. ¬середин≥ поставлено тимчасов≥ сходи, сходки ≥ драбини, то можна видертис¤ на мури ≥ гул¤ти по них, ¤к по парку, ≥ бачити по один б≥к пустку та стар≥ руњни, а по другий - на ≥ншому берез≥ р≥ки - людськ≥ хати та городи.
Ќавколо фортец≥ були збудован≥ оборонн≥ вали, бо незважаючи на своњ потужн≥ ст≥ни, фортец¤ була досить таки легкою до штурму. ¬≥д цих вал≥в залишилис¤ лише поодинок≥ стовпц≥, з котрих в≥дкриваЇтьс¤ гарна панорама на замок ≥ вс≥л¤к≥ захоплен≥ фотографи-початк≥вц≥ видираютьс¤ на них, щоб зазнимкувати фортецю.
я там була ≥ фоткала ’отин з р≥зних м≥сць ≥ в р≥зних ракурсах, бо щось таке Ї в т≥й фортец≥, що вона приваблива з ус≥х бок≥в ≥ той, хто мене знаЇ, може бачити ц≥ знимки в будь-¤кий день, коли у мене Ї настр≥й хвастати. ј настр≥й хвастати у мене Ї завжди!

—“ј–ќ ќ—“яЌ“»Ќ≤¬
«амок, що вже слабо нагадуЇ про свою колишню велич. ƒо нього вже прибудовано купу р≥зних господарських буд≥вель,≥ нав≥ть таблички, що це пам'¤тка арх≥тектури на ньому шукати не варто. ¬се одно не знайдеш.
јле руњни ще гарн≥ ≥ мальовнич≥, наск≥льки гарними ≥ мальовничими можуть бути руњни.


ѕочаток початк≥в
ѕодорож по "диких" √органах
—иневир - насолода очей, спок≥й розуму
—в≥т¤зь - територ≥¤ шалених дайвер≥в
Ќапиш≥ть листа



Hosted by uCoz