Ќј ѕ≈–Ў»… ѕќ√Ћяƒ
ƒл¤ жител≥в крањн з високими деревами ≥ просторими луками, шумливими р≥чками ≥ глибокими л≥сами, ц¤ пустельна крањна вигл¤даЇ дивно, мовби намальована на п≥щаному полотн≥ - в≥тер ≥ сонце, десь на обр≥њ гори, пустельн≥ ≥ сух≥, ¤к навколишн≥й п≥сок. Ћише б≥л¤ готелей подибуЇш ознаки ¤когось такого житт¤ - пальми, вирощен≥ в вазонах ≥ розставлен≥ б≥л¤ вход≥в, кущ≥, розсаджен≥ об≥ч паркан≥в та навколо тротуар≥в, щоб туристи могли усолоджувати соб≥ з≥р такою-с¤кою деревиною, ≥ захоплювалис¤ екзотичними кв≥тами сходу. «а межами готелю прот¤гаютьс¤ приватн≥ крамнички, в котрих туристи купують р≥зний непотр≥б аби потому привезти це додому ≥ перепов≥дати своњм близьким ≥ знайомим, ¤ка то Ї дивна крањна той ™гипет ≥ ¤к≥ там бувають чудесн≥ штуки.
“ак поступово египт¤ни наповнюють св≥т пап≥русами, ¤к≥ насправд≥ пап≥русами не Ї, п≥рам≥дками, ¤к≥ ан≥трохи не в≥дображають велич≥ ≥ пад≥нн¤ в≥кових п≥рам≥д, погрудд¤ми фараон≥в, схожих на балаганн≥ л¤льки, дешевими футболками та бейсболками, з ≥Їрогл≥фами, виписаними вздовж ≥ впоперек, ¤к≥ н≥хто н≥коли не читатиме ≥ не розум≥тиме, однак показуватиме њх першому зустр≥чному, симол≥зуючи причетн≥сть до сп≥льноти, ¤ка була “јћ, все бачила ≥ все знаЇ.
якщо будете колись там - вийд≥ть на вулиц≥ н≥чною порою, коли спадаЇ спека ≥ п≥д≥ймаЇтьс¤ в≥тер ≥ роззуйте оч≥ ≥ побачте вогн≥ готел≥в ≥ крамниць, ¤к≥ перетворюють м≥сто, огл¤нуте вдень, в щось незвичне, п≥стр¤ве, казкове ≥ невимовно багате. —≥рий кол≥р пустель зм≥нитьс¤ на мигот≥нн¤ св≥тла у струмен¤х фонтан≥в, пальми шум≥тимуть т≥льки дл¤ вас ≥ басейни, п≥дсв≥тлен≥ зр≥зноб≥ч, будуть прозорими, ¤к душа, що не знаЇ докор≥в сумл≥нн¤.
ѕ≤–јћ≤ƒ» ≤ √–ќЅЌ»÷≤
Ќайперше ≥ останнЇ чудо св≥ту, збережене земл¤нами з глибини стол≥ть, збираЇ коло себе наповпи людей. ќписане в книжках, п≥дручниках, туристичних мапах, ов≥¤не ореолом загадок, страшних ≥стор≥й, фараонських закл¤ть, п≥рам≥ди височ≥ють серед кам'¤нистих п≥ск≥в ≈гипту ≥ навколо юрмл¤тьс¤ туристи зо всього св≥ту, знимкуючись з п≥рам≥дами, п≥д п≥рам≥дами, над п≥рам≥дами, за п≥рам≥дами ≥ зам≥сть п≥рам≥д, ≥ те, що колись було м≥сцем смерт≥, ≥ мало б стати м≥сцем воскрес≥нн¤, перетворилос¤ на базар, ¤рмарок, галасуванн¤, безнад≥йний хаос, тисн¤ву ≥ джерело надходженн¤ грошей в державну скарбицю. Ќе пустел¤, а ¤кийсь суц≥льний ¬ав≥лон!
∆одного бгагогов≥йного трепету!
як≥ там можуть бути фараонськ≥ прокл¤тт¤, коли навкого гасають тис¤ч≥ людей, ход¤ть повагом верблюди ≥ бедуњни дур¤ть публ≥ку нал≥во ≥ направо!
“уб≥льц≥ продають колу, туристи розт¤гують кам≥нн¤ на довгу пам'¤ть про се м≥сце, д≥ти намагаютьс¤ вил≥зти бодай на перший кам≥нь п≥рам≥д, рем≥сники продають сувен≥ри ≥ книжки, ≥ все навколо галасуЇ ≥ шумить, ≥ кудись посп≥шаЇ, ≥ автобуси шастають туди-сюди, г≥ди свист¤ть у свистки, щоб з≥брати своњ групи, ≥ жодноњ хвилини ц≥лковитоњ тиш≥.
„ас справд≥ боњтьс¤ п≥рам≥д, але п≥рам≥ди бо¤тьс¤ турист≥в.
≤стор≥¤ в≥дмови в≥д будуванн¤ п≥рам≥д Ї досить ц≥кавою. «агалом в ™гипт≥ нал≥чуЇтьс¤ близько 100 п≥рам≥д, збудованих прот¤гом —тарого та —ереднього царювань.
¬озвеличен≥ над п≥сками двох пустель, п≥рам≥ди вт≥лювали пишноту та велич житт¤ та смерт≥ фараона, багатства њх приваблювали людей щоденно ≥ щогодинно, тому не дивно, що майже вс≥ вони були ограбован≥ в≥д коштовностей, не зважаючи на жодн≥ закл¤тт¤. врешт≥ маштаб цих пограбунк≥в став таким нестерпним, що фараони Ќового царства вир≥шили прибрати цю спокусу дл¤ спраглих до золота. «ам≥сть п≥рам≥д стали будуватис¤ гробниц≥, що виривалис¤ в горах майстрами, котрим було зав'¤зано оч≥, щоб вони не спостерегли дорогу. ѕ≥сл¤ похованн¤ фараона вх≥д завалювавс¤ кам≥нн¤м ≥ маскувавс¤ в такий спос≥б, щоб н≥кому не прийшла доголови думка, що тут щось можна знайти кр≥м кам≥нн¤ та п≥ску. “ак постала долина фараон≥в.
ќднак, незважаючи на так≥ застережн≥ засоби, мистецтво окраданн¤ гробниць було вельми високим, ≥ скарби, захован≥ в горах, теж потроху ос≥дали у сховках крад≥њв. ™дина гробниц¤, ¤ка уникла мародерства - гробниц¤ “утанхамона, в≥дкрита на початку минулого стол≥тт¤, про котру писали неодноразово, складали легенди, жахалис¤ нев≥домим смерт¤м член≥в експедиц≥њ, котра њњ знайшла.
“аЇмниц¤ њњ нев≥дкритт¤ розкривател¤ми гробниць, ¤к ви¤вилос¤, довол≥ проста. ¬она була помилково побудована на ≥нш≥й гробниц≥ (що було забороненим у часи фараон≥в), про що буд≥вничий не знав ≥ не здогадувавс¤, але саме оце його нев≥данн¤ ≥ прислужилос¤ люд¤м, бо все-таки частку давн≥х скарб≥в люди можуть огл¤дати в ањрському музењ, саме завд¤ки т≥й експедиц≥њ, котра в≥дкрила цю дивну помилку в долин≥ фараон≥в, через ¤ку св≥тов≥ в≥дкрилас¤ пишнота посмертноњ золотоњ маски юного “утанхамона.
Ќјƒ»’јё„≤ ”—ћ≤Ў » ≤ ћ»—“≈÷“¬ќ “ќ–√≤¬Ћ≤
“аке враженн¤, що ц≥ люди нав≥ть спл¤ть усм≥хненими. Ѕо усм≥хаютьс¤ вони за будь-¤коњ оказ≥њ: чи то продаючи колу, чи торгуючись за лист≥вки, чи готуючи об≥д у полуденну спеку, чи просто ход¤чи по вулиц¤х ≥ витр≥щаючись на турист≥в.
јле найб≥льше м≥сцеве населенн¤ усм≥хаЇтьс¤, коли покупець намагаЇтьс¤ з ними торгуватис¤ за щось там, що впало в око, ≥ що хочетьс¤ привезти додому ≥ поставити на найвидн≥шому м≥сц≥, аби щохвилинно мати перед очима спогад про ™гипетськ≥ походеньки.
—л≥д зазначити, що в египетських крамничках продають т≥льки чолов≥ки - ж≥нки ж бо мус¤ть сид≥ти в дома ≥ займатис¤ господарством ≥ д≥тьми - ≥ коли приходить турист або ще краще туристка, то продавц≥ намагаютьс¤ усм≥хатис¤ так активно ≥ наполегливо, щоб дати знижку ¤комога меншу ≥ продати ¤комога б≥льше. “ут вже сл≥д бути дуже пильним ≥ усм≥хатис¤ так само прив≥тно, ≥ що менше поступаютьс¤, то б≥льше усм≥хатис¤ ≥ б≥льше хот≥ти. ѕри належн≥й практиц≥ двобою усм≥шок можна бути дуже нав≥ть ефективним ≥ купувати з такою знижкою, що ≥ не снилас¤ нашим громад¤нам, бо ж у нас ≥ близько немаЇ такоњ фантастичноњ комун≥кац≥њ м≥ж продавцем ≥ покупцем, ¤к там у них, ≥ мабуть н≥коли ≥ не буде, бо дл¤ нас б≥знес це серйозна штука, ¤ка робитьс¤ з серйозним виразом обличч¤, ≥ робота наша - це важкий хрест ≥ с≥м м≥х≥в смертних гр≥х≥в, ¤к≥ ми волочимо на соб≥ все житт¤ ≥ так ≥ не годн≥ збагнути, ¤ке то страшне багатство сховане в звичайн≥й зустр≥ч≥ двох людей, котр≥ мають сп≥льне д≥ло.
ќтже треба прийти ≥ все огл¤дати.
ќгл¤дати довго ≥ на вс≥ питанн¤ туб≥льц¤ в≥дпов≥дати, що шукаЇш щось особливе.
ќб≥йти лавочку к≥лька раз≥в ≥ коли побачиш щось, щ хочетьс¤ мати, то огл¤дати це з р≥зних бок≥в ≥ тод≥ з втаЇмниченим вигл¤дом питати про ц≥ну.
”см≥хатис¤ кожного разу, коли щось питаЇш.
оли чуЇш в≥дпов≥дь про ц≥ну, то огл¤нути р≥ч ще раз. пот≥м знову усм≥хнутис¤ ≥ сказати - надто дорого.
ѕот≥м послухати ≥ншу ц≥ну.
ѕотому розпов≥сти ≥стор≥ю про третю дружину чотириюр≥дного брата, ¤ка все житт¤ мр≥Ї мати таку п≥дставку п≥д горн¤тко (записник, касету, каль¤н чи щось там ще), але н≥коли не матиме њњ, бо це ц≥на зависока аби задов≥льн¤ти нав≥ть так≥ нехитр≥ забаганки.
ѕ≥сл¤ того можна пропонувати свою ц≥ну ≥ усм≥хатис¤ ƒ”∆≈ —»Ћ№Ќќ.
ѕот≥м послухати чергову пропозиц≥ю ≥ заглибитис¤ в роздуми. ћожна нав≥ть покласти р≥ч на м≥сце ≥ зробити два кола по крамничц≥, щоб дати продавцев≥ зрозум≥ти, що нам≥ри серйозн≥, але в питанн¤х знижок ви непоступлив≥. ѕот≥м запитати ще раз, чи в≥н пристаЇ на вашу пропозиц≥ю.
¬они н≥коли, ¤к правило, на пропозиц≥ю не пристають ≥ називають трохи вищу ц≥еу (бо ще мус¤ть дбати про св≥й гонорар), тому треба називати ц≥ну наст≥льки малу наск≥льки можливо.
ј взагал≥, коли йдете щось купувати, то н≥коли не посп≥шайте. ÷е крањна, де н≥хто н≥куди не б≥жить,окр≥м, може Ївропейц≥в та жител≥в колишн≥х сов≥т≥в, ¤к≥ намагаютьс¤ пришвидшити рух, там де його пришвидшувати не сл≥д (а то нав≥ть ≥ не на користь). –озмова в крамниц≥ вимагаЇ часу ≥ натхненн¤.
∆одного посп≥ху, жодного зайвого руху.
÷≥лковита повага ≥ спок≥й.
якось ¤ так провела в крамничц≥ 42 хвилини, це були хвилини творчого торгуванн¤, п≥сл¤ ¤кого ¤ все-таки купила те, що хот≥ла, але з≥ знижкою, - ¤кою б ви думали, - 75%. ≤ то все через своњ немилосердно чар≥вн≥ усм≥шки!
„и можете ви соб≥ таке у¤вити в наших, украњнських крамниц¤х??
олись в≥дкрию свою школу усм≥шок, бо то вже геть несила дивитис¤ на тих похмурих людей, що тин¤ютьс¤ вулиц¤ми.
ј ти, читаючий зараз цю писанину, що там у тебе на обличч≥ в цей момент? «апишешс¤ в мою школу? ѕерш≥ уроки будуть надан≥ благочинно!
¬≈Ћ» ≈ —≈–÷≈ ≤ ƒќЅ–ј ƒ”Ўј
ўоб ви знали, Їгипн¤ти страшно любл¤ть об≥йматис¤ ≥ ц≥луватис¤ на вулиц¤х. ÷е звична дл¤ них традиц≥¤ в≥танн¤ ≥ ¤кщо у нас це потиск руки чи просто прив≥тальний жест, то у них практикуЇтьс¤ така церемон≥¤ дл¤ ви¤ву своЇњ поваги та любов≥.
якось мен≥ довелос¤ спостер≥гати цю традиц≥ю в д≥њ. ÷е було п≥д час мандр≥вки до ањру, коли автобуси збиралис¤ в колони, ≥ супроводжувалис¤ охороною, ≥ п≥д час коротких зустр≥чей машини з охоронц¤ми м≥н¤лис¤, певно, у кожного сво¤ зона охорони, ≥ п≥д час таких коротких зупинок ц≥ сувор≥ чолов≥ки з автоматами вискакували з машин, щоб об≥йматис¤ ≥ ц≥луватис¤ з тими, хто мав њх зм≥нити ≥ вести автобусну колону дал≥.
¬ цьому було щось надзвичайне, бо ¤ соб≥ завше думала, що чолов≥ки з автоматами не практикують таких дурниць, ¤к ц≥луванн¤, - людина з атоматом мусить т≥льки стр≥л¤ти ≥ не в≥двол≥катис¤ на р≥зн≥ марноти, але побачивши њх ¤ раптом подумала соб≥, що в тих поц≥лунках на в≥йськових заставах мусить бути ¤кась вища мудр≥сть, бо ж н≥хто не може сказати напевно, чи повернутьс¤ люди з того ескортуванн¤, ч≥ н≥, бо воњни јллаха народжен≥ дл¤ того, щоб почесно померти на в≥йн≥, ≥ часу шкодувати за тим, що чогось не встиг зробити уже не буде.
” цьому мабуть ≥ розгадка пов≥льност≥, непорушност≥ ≥ самозаглибленост≥ египт¤н Ц жити, ¤к живетьс¤ ≥ вмерти, коли прийде час.
